Rise of an empire / Народження імперії
Rise of an empire / Народження імперії
102x81 cm Acrylic
Nothing disappears without a trace. Nothing arises from nothing.
On the ruins of the old system, a new one will certainly arise. Where thousands of faceless people converge, a system is born.
Individuality is the cornerstone of the system. It is also its destroyer. The eternal main detail of the eternal cycle.
Yes, the system is eternal. People are used to living in a herd. After all, it is easier to go with the flow and turn individual responsibility into a collective problem.
The cycle of destruction and creation of systems is eternal. Will we ever reach a level of self-organization sufficient to destroy it?
Perhaps we will finally evolve and create something fundamentally new?
Ніщо не зникає безслідно. Ніщо не виникає з нічого.
На руїнах старої системи обов’язково виникне нова. Там, де сходяться тисячі безликих, зароджується система.
Індивідуальність – наріжний камінь системи. Вона ж є і її руйнівником. Вічна головна деталь вічного циклу.
Так, система вічна. Люди звикли жити стадом. Адже плисти за течією та перетворювати індивідуальну відповідальність у колективну проблему легше.
Цикл руйнування та створення систем вічний. Чи досягнемо ми коли-небудь рівня самоорганізації, достатнього для того, аби його знищити?
Чи, можливо, нарешті еволюціонуємо, та створимо щось принципово нове?
On the ruins of the old system, a new one will certainly arise. Where thousands of faceless people converge, a system is born.
Individuality is the cornerstone of the system. It is also its destroyer. The eternal main detail of the eternal cycle.
Yes, the system is eternal. People are used to living in a herd. After all, it is easier to go with the flow and turn individual responsibility into a collective problem.
The cycle of destruction and creation of systems is eternal. Will we ever reach a level of self-organization sufficient to destroy it?
Perhaps we will finally evolve and create something fundamentally new?
Ніщо не зникає безслідно. Ніщо не виникає з нічого.
На руїнах старої системи обов’язково виникне нова. Там, де сходяться тисячі безликих, зароджується система.
Індивідуальність – наріжний камінь системи. Вона ж є і її руйнівником. Вічна головна деталь вічного циклу.
Так, система вічна. Люди звикли жити стадом. Адже плисти за течією та перетворювати індивідуальну відповідальність у колективну проблему легше.
Цикл руйнування та створення систем вічний. Чи досягнемо ми коли-небудь рівня самоорганізації, достатнього для того, аби його знищити?
Чи, можливо, нарешті еволюціонуємо, та створимо щось принципово нове?
