Two sybarites / Два сибарита
Two sybarites / Два сибарита
If you are «bad» when many people around you are «good» - in their eyes you will be a sybarite too.
Якщо вам «добре» коли багатьом «погано» довкола – в їх очах ви будете сибаритом.
Якщо вам «погано» коли багатьом «добре» довкола – в їх очах ви будете сибаритом теж.
Хто такі сибарити? Це
люди, розбещені розкішшю і задоволеннями. Люди, що прагнуть до розкоші та
задоволення. Люди, що живуть розкішшю та задоволеннями. Термін «сибарит»
вважається негативним – та чи так це насправді, зважаючи на нашу людську
сутність?
Намагання «жити добре» -
один із стовпів нашого соціуму. Ще з дитинства нас вчать, що до цього варто
прагнути. Нам бажають цього, вітаючи з святами. З рештою, у більшості з нас ці
два слова – головна життєва мета. Ціль. Кредо.
Тож чи не прагнемо ми в
кінцевому результаті всі стати сибаритами?
Відповідь на це запитання
витає у повітрі. Вона постійно знаходиться поруч, коли ми обговорюємо інших
людей. Вона – причина. Вона – наслідок.
Так, є люди, котрим не до
розкоші. Не до задоволень. Якщо ви відноситесь до них, я можу привітати вас з
цим, і побажати вам «жити добре».
Адже ключова проблема
більшості людей у тому, що вони не можуть признати, що всеціло поглинуті цією
ідеєю. Від життєвої мети до цілковитої одержимості – кожен по-різному, проте це
дає на них свій вплив. Це створюватиме заздрість.
Щойно ви заявите, що
«живете добре», знайдуться тисячі тих, хто «живе погано», і заявлять, що ви нехороша
людина. Все лиш тому, що ви ближче до статусу сибарита, ніж вони. Якщо
більшість «живуть погано», вони прагнутимуть помітити це в інших. І щойно ви скажете,
що вам добре, ви будете зажерливі у своїх амбіціях – а чого вам ще треба?
Щойно ви заявите, що
«живете погано», знайдуться тисячі тих, хто «живе добре», і заявлять, що ви нехороша
людина. Все лиш тому, що ви далі від статусу сибарита, ніж вони. Якщо більшість
«живуть добре», вони прагнутимуть помітити це в інших. І щойно ви скажете, що
вам погано, ви будете зажерливі у своїх амбіціях – а чого вам ще треба?
Я не стверджую, що прагнення
«жити добре» - це погано. Я лише пропоную вам задуматись над тим, чи є воно у
вас, і як розвинуте? Наскільки воно диктує вам, що робити? А, може, ви одержимі
цим?
Можливо, у кожному з нас є
свій внутрішній сибарит. Котрого дуже хочеться випустити на волю. Проте, через
осуд суспільства, виховання, моральні норми та інші соціальні маніпуляції ми не
завжди можемо це зробити. От і залишається нам лише те, що зображено на
картині: закрити шторою вікно, у котрому видніється далеко не ідеальний світ, і
насолоджуватись тим, що приносить нам найбільшу насолоду.
Чому у персонажів на картині так дивно розташовані органи чуття? Бо хіба це не розкіш і задоволення дати їм відпочити від сприйняття сірого світу за вікном, і хоч на хвильку дати їм поринути у хаос всерозпущеності?
І так, колір очей та того, що в келихах, теж неспроста попарно однаковий - адже навіть ментально, ми є те, що споживаємо.
А що у вашому келиху?